П`ятниця, 29.03.2024, 01:53

Дошкілля та початкова школа

Меню сайту
Категорії розділу

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

ЯК ВИКЛИКАТИ У ДІТЕЙ ЦІКАВІСТЬ ДО ЧИТАННЯ

      Вибір книжок – це лише перша сходинка у процесі спільного читання. Як же викликати у малюків цікавість до них?

Читання вголос – найкраща нагода зацікавити дітей книжкою і згодом допомогти їм навчитися читати, самостійно працювати з друкованими джерелами. Є ряд простих правил, дотримання яких перетворить читання на корисну й захопливу спільну справу для дітей будь-якого віку

. • Читайте малятам щодня (перед денним чи нічним сном, у транспорті, сквері тощо). Книжка має стати органічною частиною вашого з дитиною співбуття, її особистого часу.

• Тривалість і «кількість» читання визначайте залежно від віку, індивідуальних особливостей, емоційного настрою дитини в певний момент, від складності змісту книжки й ваших здібностей до виразного читання.

• Читайте завжди із задоволенням. Ваш негативний настрій, примусовість читання швидко передаються малому, викликають подібні реакції з його боку, що закріплює супротив самій книжці. Читання має стати і для вас, і для дитини не випадковою розвагою, не звичною формою здобуття знань, а справжнім святом, великою радістю.

• Розглядайте обкладинку перед початком читання, пояснюйте, про що йтиметься у цій книжці, оповідці.

• Намагайтесь професійно підходити до справи виразного читання. Складність його полягає не стільки в умінні робити потрібні паузи, поділяти текст на логічні змістові частини, скільки у здатності самому відчути й зрозуміти авторський стиль, ідею твору. А це вже підкаже вам доцільну інтонацію (спокійну чи тривожну, схвильовану; радісну чи сумну, лагідну чи героїчну, пафосну, але аж ніяк не байдужу), допоможе налагодити емоційний контакт між автором, вами – читачем і дитиною-слухачем.

• Читаючи чи розповідаючи прозовий, віршований твір, «оживляйте» виклад його змісту, імітуючи голоси персонажів зміною тембру, інтонацій, темпу вашого мовлення, використовуючи доречні жести, міміку, рухи, ігрові дії або ж подаючи твір як міні-виставу з іграшками, фігурками тіньового, пальчикового театру тощо.

• Пояснюйте незрозумілі слова, висловлювання, події, явища. Краще робити це заздалегідь, щоб не уривати читання. А якщо не вдалося, пояснюйте дитині в ході читання обережно, лаконічно, щоб не порушувалася цілісність сприйняття нею твору

• Час від часу перечитуйте книжки. Іноді малюк сам просить прочитати ще раз улюблену книжку, твір чи окремий фрагмент із нього. Подеколи потреба в перечитуванні диктується важливістю книжки, її серйозним змістом, проте тут варто дотримуватися міри, аби якась одна книжка не заступила собою інші не менш цікаві й корисні.

• Не уникайте читання книжок, великих за обсягом, хоч таке читання й розтягується на тривалий час. Відтак намагайтеся читати невеличкими уривками – щоб одна певна пригода, подія закінчувалася й мало б розпочатися щось нове. Тоді сюжетна інтрига підтримуватиме в дитини зацікавленість у продовженні читання. Стабілізує інтерес до довгих оповідок, «вживання» у події та образи допоможуть також добре знайомі, але, можливо, трохи забуті іграшки, які асоціюються з героями книжки. Їм підійдуть імена цих персонажів, із ними буде так цікаво розіграти прочитані сюжетні колізії, ще й змайструвавши експромтом (із підручних матеріалів та предметів, іграшок, старих малюнків) простенькі декорації (ліс, палац, хатинку, вулицю, корабель).

• Розглядайте та обговорюйте вміщені у книжці ілюстрації. Не завжди обов’язково читати всю книжку – часом можна й переповісти її зміст за малюнками, детальніше спиняючись на окремих моментах, виразно проілюстрованих художником; або пригадати схожі ситуації з власного досвіду і розмовляти з дитиною про них; придумати продовження авторської розповіді чи просто уявити себе на місці дійових осіб; або ж вигадати власну оповідки чи казку.

• Дозволяйте малюкові (особливо до 3 років) самому перегортати сторінки. Це ніби долучає його до таємниці перетворення німих знаків у живі слова, посилює інтерес до самої книжки й до оволодіння читанням. • Показуйте дитині, навіть наймолодшій, надруковані слова під час читання. Співвідносьте їх із зображеннями на малюнках до тексту, з реальними предметами, періодично повторно вказуйте на них і пропонуйте шукати коротенькі знайомі слова у прочитаному тексті. Так мимохідь, ніби граючись, дитина засвоює літери і весь образ слова загалом, що в подальшому полегшить їй набуття навичок читання. • Ставте питання в ході й наприкінці читання («Що це? Що відбудеться далі?…»).

• Дайте малому змогу й самому запитувати щодо прослуханого ним. Не варто відкладати всі його запитання до кінця читання, а краще відразу задовольнити природну цікавість лаконічною, чіткою відповіддю. Проте якщо відгадка вже, так би мовити, близько, попросіть «чомусика» послухати далі й віднайти у змісті відповідь на своє запитання (обов’язково дайте йому змогу озвучити це для уточнення її правильності). Корисно також дозволити дитині ще під час читання висловити свої емоції, міркування щодо конкретної події, вчинку, враження від щойно почутого, скористатися спогадом.

• Продовжуйте життя твору після завершення читання. Наприклад: інсценуйте його, розіграйте сюжет у настільному, пальчиковому, ляльковому чи тіньовому театрі. А ще цікавим заняттям із дитиною, яке допоможе подовжити її спілкування з прочитаною книжкою, стане, виліплювання з пластиліну персонажів, майстрування їх із картоплин, шишок, жолудів, листя, каштанів, паличок – тут усе знадобиться вмілим рукам.

Категорія: Мої статті | Додав: AlexSHOP (21.12.2017)
Переглядів: 374 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: